У Луцьку відбулася сестринська конференція на тему «Дім, у якому живе Бог»

Жіноча конференція Луцького регіону «Дім в якому живе Бог» зібрала 14 жовтня 2023 р. у «Церкві Христа Спасителя» близько чотирьохсот учасниць. Це різні за віком, соціальним та сімейним статусом сестри. Спікеркою заходу стала Людмила Бендус, директорка Департаменту жіночого служіння УЦХВЄ.

Завітали на конференцію й служителі помісної євангельської громади. Серед них Євген Мельничук, котрий привітав присутніх, побажавши кожній жінці, незалежно від віку, мудрості. За його словами: «Не освічена жінка будує свій дім, а мудра».

Відвідав захід і Михайло Близнюк, старший пресвітер Волинського обласного об’єднання УЦХВЄ. Він провів своєрідне опитування делегаток про важливість таких зустрічей, наголосивши, що підтримуватиме їх організацію. А ще побажав, словами Писання, щоб сестри на Волині були завжди «милі Богу» та «Шановані між людьми».

Діна Рибак, відповідальна за жіноче служіння у об’єднанні, у своєму виступі закликала делегаток завжди мати відкрите серце до Слова та добрих справ, не шукати родоводу тих, хто навчає Біблійних істин.

Своїм досвідом та свідченням про пережиту Божу милість поділилася Марія Міщук. Хвороби, невдачі та особисті переживання мають зробити нас сильнішими, якщо ми з Христом.

Людмила Бендус, навчаючи як збудувати дім, у якому Буде жити Господь, стверджує: «Бог не обов’язково такий, як ми його уявляємо, Він такий як про себе говорить: «Високий і Піднесений…» (Вихід 34:6) (Ісаї 57:15). Але живе він не в пишному та гордому, а в зламаному, впокореному, смиренному серці».

За її словами: «У вихованні найкраще спрацьовує власний приклад, а тому ми не навчимо своїх дітей слухатися нас, якщо ми не будемо слухняні Богу, і чути Його з першого разу. Слухняність – це робити не те, що нам подобається і приносить задоволення, а те що потрібно або просять. Змовчати – коли хочеться кричати, любити, коли хочеться ненавидіти…».

Про те що сьогодні багато болю, можна не казати, бо кожен з нас відчув його дотик, він торкнувся більшою чи меншою мірою всіх. Але спікерка каже, що не варто впадати у відчай, бо: «В житті у якому є біль, значно більше Божої благодаті. Жінки, які прив’язали себе до Божого слова, правильно бачать у своєму житті, а тому навіть у найскрутнішій ситуації побачать щось добре, зациклені на собі – навіть у добрі будуть нарікати…»

Під час семінару, Людмилою Бендус була використана практична робота. Всі присутні змогли прочитати уривок з Писання, а саме текст з «листа радості» апостола Павла до филип’ян (4:4-9) та порозмірковувати над тим як радіти завсіди, про лагідність, яка відома чи невідома тим, хто поруч з нами, та про що варто турбуватися, а про що ні. Змогли пройти й психологічний тест, за допомогою якого присутні змогли перевірити чи всі основні риси їхнього характеру співпадають з плодами Духа.

Порекомендувала спікерка й книги для читання, серед них «Просто християнство» К. С. Льюїса, а також інші книги розміщені на сторінці жіночого служіння: https://www.chve.org.ua/category/womens-ministry/.

Не обійшлося на конференції без, для багатьох найулюбленішої частини, «Питання відповіді». Учасниці протягом дня за QR-кодом або простою паперовою запискою могли задати будь-яке запитання спікеру анонімно. Питань виявилося чимало, різних за змістом та тематикою: починаючи від особистого життя та досвіду Людмили до духовних та психологічних запитів, які тривожать три різні покоління, що були зібрані в залі. Ось деякі з них:

– Як викоренити бажання керувати чоловіком, починаючи з дошлюбного періоду?

– Найперше, що потрібно зрозуміти кожній, що після гріхопадіння в жінки є «пожадання до чоловіка», мова йде не про певні потяги, а якраз про бажання маніпулювати та керувати ним. А тому потрібно навчитися з цим справлятися: найперше — визнати, що є таке бажання, свою неспроможність з цим боротися — просити в Бога, бути хорошою «помічницею», «благословінням», а не «карою». Друге — докладати для цього своїх зусиль. Навчитися коли потрібно говорити, а коли – мовчати. Перед тим, як «відкрити рот вчити» згадайте, що ви «допомога» та «благословіння». Це не станеться в один момент, але прийде з практикою та досвідом. І вчитися цьому прийдеться ціле життя.

– Як перемогти ревність до чоловіка, він молодший за мене, і сестри йому симпатизували?

– Тіштеся, що ваш чоловік гарний. А ревність дружини до чоловіка — це одна з ознак низької самооцінки. Вам потрібно працювати не над стосунками з чоловіком чи його стосунками з іншими сестрами, а над своїми стосунками з Богом, тому що за ревністю криється проблема розуміння того хто ви в Ісусі. Якщо ви впевнені, що ви Божа донечка, яку Він благословив, якій він подарував прекрасного чоловіка, то у вас не виникатиме цих проблем. Те що він молодший, то ніде не написано, що обов’язково дружина має бути молодша. Медики й психологи погоджуються, що найкраща допустима різниця у віці десять років, незалежно, хто від кого молодший чи старший. Справа не в різниці у віці, якби ваш чоловік був на десять років від вас старшим — проблема не зникла б, була б та сама історія. Тому працюйте над собою, своїми стосунками з Богом та зрозумійте, хто ви є. Ревність — це синонім недовіри чоловікові, а відповідно і Богу.

І як підсумок конференції, процитую слова Людмили Бендус:«Богові найперше потрібна ти, а вже потім те, що ти для Нього робиш».

Інна Мельник.

Джерело:  vhve.com.ua

Источник